Попри те, що день сьогодні похмурий, він приніс неймовірні новини. З російського полону вдалось повернути 277 наших людей. Серед яких був і Ренат, чоловік нашої партійки з Самару Анастасії Грановської. Ренат — морський піхотинець, що потрапив у полон під час героїчної оборони Маріуполя. І пробув у російських катівнях понад чотири роки. Увесь цей час уся родина Європейської Солідарності жила від звістки до звістки. Настя не дозволяла ні собі та нікому іншому зупинитися чи звикнути до його відсутності. Стукала в усі двері та говорила про нього вголос, щоб його ім’я не загубилось серед тисяч інших. Вона чекала так, як уміють чекати лише ті, хто по-справжньому любить. І від себе хочу сказати дякую тим, з ким говорив про нього. Їх донечка Маринка останній раз бачила тата лише у 10 місяців. Через військову службову, постійний захист української землі Ренат не зміг бути з нею ні коли вона сказала перше слово, ні коли зробила перший крок. Через захист Маріуполя, 4,5 роки російського полону Ренат не зміг повести доньку на першу шкільну лінійку. Але тепер вона нарешті зможе обійняти його вдома. Ренате, вітаємо із поверненням додому. Настю, ти дочекалась. Ми щиро радіємо разом із тобою. Дякуємо кожному, хто зробив цей обмін можливим та приніс радість у 277 родин. Але не маємо забувати, що в полоні досі залишаються тисячі наших військових та цивільних. Ми чекаємо на кожного.

З кінця вересня — початку жовтня ворог застосовує нову тактику. І Україна виявилася до неї не зовсім готовою. Технологічну перевагу над російським агресором нам завжди забезпечували Збройні Сили, наша оборонна промисловість і допомога партнерів. Тепер ворог масово застосовує реактивні шахеди й нові багатоканальні антени «Комета». Вони значно ускладнюють роботу наших засобів РЕБ та ПДТР. Це потребує концентрації зусиль, постійної модернізації та вдосконалення технологій, які ми застосовуємо проти ворога. Це змушує нас переходити на роботу у три зміни, релокувати виробництво, зокрема в підземні цехи. Модернізуємо не лише засоби протидії технічній розвідці, а й радіоелектронну розвідку: пеленгатори, нові високочастотні підсилювачі та випромінювачі. Фактично лише вони за правильного застосування переривають мережевий зв’язок і осліплюють засоби атаки. Сьогодні ж передаємо керівництву Сухопутних військ та іншим підрозділам пʼять комплексів, виготовлених коштом субвенції міста Києва. Дякую київській громаді та Київській міській раді за таку взаємодію. Усі вони прикриватимуть повітряний простір столиці. Сучасні. Ефективні. І в руках справжніх професіоналів — воїнів Збройних Сил. Оборона має бути сучасною, технологічною, багатошаровою: радарне поле, акустичні маяки, дрони-перехоплювачі, ракети. Робимо для цього все, що можемо.

Єдиний, хто втомився від України, — це путін. Він розраховує на те, що зможе переконати нас, ніби ми більше не здатні опиратися. Зруйнувати тил ударами по енергетиці, заводах і лікарнях. Показати, що світ від нас утомився. Але можу запевнити, що жодна з його цілей не буде досягнута.

Останнім часом маємо небагато гарних новин, але сьогодні Збройні Сили України встановили рекорд за кількістю знешкоджених російських окупантів — 2 250 за добу. Це означає, що наше військо здатне стримувати ворога та забезпечувати життєздатність країни. Тим часом путін хоче переконати нас, що Україна втомилася від війни і не здатна тримати удар російських військ. Що українська економіка знекровлена, а ми не можемо фінансувати власну армію. Що партнери втомилися від України й поступово припиняють її підтримувати. Усе це — брехня. Бо єдиний, хто втомився від України — це путін. Він застряг і не знає, що з нею робити. Наше завдання показати йому шлях у всім відомому напрямку. Тому сьогодні зустрічаюся з нашими друзями, щоб передати техніку й обладнання 19 підрозділам Сухопутних військ, ДШВ, Повітряних Сил і Сил територіальної оборони. Допомогу отримують 43, 50, 116 і 141-ша ОМБр, 40, 45, 55 і 148-ма ОАБр, 68 і 81-ша ОаеМБр, 101, 103 і 104-та бригади ТрО, 300-й навчальний танковий полк, 423-й полк безпілотних систем, 128-й батальйон матеріального забезпечення, 533 і 582-й батальйони охорони та обслуговування, 38-й навчальний центр Повітряних Сил. З нами сьогодні і наші друзі з підрозділу «Хартія». Передаємо техніку на майже 15 мільйонів гривень коштом «Фонду Порошенка»: 🔹 Контейнерні прально-душові комплекси на базі причепів 🔹 Багі 🔹 Квадроцикли «Мураха» 🔹 Мобільні пилорами Наше військо міцно тримає фронт. І ми не повинні мати жодного іншого пріоритету, крім посилення обороноздатності армії. «Європейська Солідарність» боротиметься за підвищення грошового забезпечення військових і виділення 500 мільярдів гривень на оборонний сектор у бюджеті на 2027 рік. Це кошти, які мають працювати на українське військо, а не марнуватися на роздуті зарплати чиновників і відосики. Ми будемо боротися за наше військо та за нашу країну.

Сьогодні Київ пережив чергову жахливу ніч. Вперше росіяни застосували проти столиці балістичні ракети з касетними боєприпасами нового типу, які уражають усе навколо в радіусі 400 метрів. У цих тяжких умовах зараз працюють українські медики. Мав нагоду особисто подякувати їм за їхню роботу під час свого виступу на Конгресі Світової Федерації Українських Лікарських товариств. Тим, хто витягує поранених з поля бою. Хто рятує життя на стабпунктах, в операційних та військових шпиталях. Ми із Мариною намагаємося допомагати лікарям, де одним із найпріоритетніших напрямків є допомога військовим госпіталям. Наша команда допомагає будувати підземні шпиталі прямо на лінії фронту. Спільно з нашими американськими партнерами ми забезпечуємо наші підрозділи броньованими швидкими допомогами. Завезли та зробили евакуаційні автомобілі на базі броньованих Land Rover. Пишаюся тим, що свого часу одним із пріоритетів моєї команди разом із розбудовою армії, заснуванням церкви, захистом мови, децентралізацією була медична реформа. Тоді було закладено низку важливих речей, без яких медицина в Україні була на кардинально іншому рівні. Зараз дуже важливо не допустити відкат реформ, бо перед нами стоїть завдання зберегти людей. Для цього нам конче потрібно забезпечити мир, де першим кроком має бути негайне, безумовне та всесяжне припинення вогню. А після припинення бойових дій ми далі маємо продовжувати переговори щодо європейської інтеграції, євроатлантичної інтеграції і продовження спільними зусиллями медичної реформи. Переконаний, що ми маємо не просто відбудувати зруйновані лікарні, а розвиватися, зокрема, і у плані використання штучного інтелекту. Ми маємо створити сучасну європейську систему охорони здоров’я. Систему, де пацієнт справді перебуває в центрі уваги, пацієнт захищений, а якісна допомога доступна незалежно від того, чи пацієнт живе в столиці чи в далекому селі. Ми побудуємо не просто корпуси, а сучасну захищену стійку медичну інфраструктуру. Але для цього нам потрібен мир. Справедливий, надійний, гарантований. Не капітуляція. Наша команда має абсолютно чіткий план, як цього досягти. А поки що треба впертися і перти плуга. Точно знаю, що саме українська лікарська спільнота і тут в Україні, і в усьому світі точно стане учасником відбудови нашої держави.

Сьогодні минає 35 років від початку патріаршого служіння Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія. Усі ці роки він несе свій високий хрест патріаршого служіння з мудрістю, смиренням і батьківською любов’ю до всієї православної повноти. І завжди залишається поруч з українським народом у ці тяжкі часи. Зі вдячністю згадую, що саме Його Всесвятість надав Томос про автокефалію Православній Церкві України. Це рішення, на яке ми чекали століттями, повернуло нам історичну справедливість і стало великим благословенням для мільйонів українських вірян. У ці тяжкі часи всі українські віряни відчувають молитовну підтримку Вселенського Патріарха. Святійший Владика засуджує війну, яку росія веде проти України, і називає її злом, у якому немає нічого людського, лише диявольське. Він молиться за мир на нашій землі, за наших воїнів і за всіх, хто постраждав від війни, та опікується українцями, яким довелося покинути свої домівки. Щиро дякую Предстоятелю Константинопольської Церкви за любов і підтримку. Молюся, щоб Господь дарував Святійшому Патріархові Варфоломію міцне здоров’я, сили та многая літа у служінні Богу і Вселенському православ’ю.

Предметна зустріч із Послом Королівства Нідерландів в Україні Рулофом Сандером ван Ейсом. На тлі постійних російських атак докладно обговорили першочергові потреби України в посиленні протиповітряної оборони, передусім для захисту енергетики та критичної інфраструктури. Подякував Нідерландам за незмінну солідарність з Україною та вагомий внесок у зміцнення наших оборонних спроможностей. Розраховуємо на продовження цієї підтримки, розвиток спільних оборонних проєктів і поглиблення співпраці, що дасть змогу перетворювати досвід українських захисників на практичні рішення для зміцнення безпеки всієї Європи. Значну увагу приділили перспективам завершення війни та дипломатичному процесу. Переконаний, що шлях до реальних переговорів починається з повного і безумовного припинення вогню. Подякував Нідерландам за підтримку України на шляху до членства в ЄС і наголосив на необхідності зберігати темп переговорного процесу, щоб відкрити всі кластери до кінця року. У цьому контексті обговорили важливість ухвалення необхідного законодавства в парламенті. Також обмінялися думками щодо стану демократії в Україні, верховенства права, свободи ЗМІ, багатопартійного парламентаризму та дотримання прав опозиції.

Гарна зустріч із Послом Французької Республіки в Україні Брісом Рокфейлем. Обговорили безпекову ситуацію та першочергові потреби України у зміцненні оборонних спроможностей, зокрема посилення протиповітряної оборони. Подякував Франції за послідовну підтримку України та відзначив важливість подальшої військової допомоги й практичної співпраці для посилення нашої стійкості. Предметно обговорили дипломатичні зусилля та перспективи переговорного процесу з урахуванням останніх подій і запланованих зустрічей. Наголосив, що шлях до справжньої дипломатії має розпочинатися з повного та безумовного припинення вогню. Важливу увагу приділили внутрішній ситуації в Україні, перебігу реформ і просуванню на шляху до членства в Європейському Союзі. Обговорили виконання необхідних зобов’язань, зміцнення верховенства права та підвищення ефективності антикорупційних інституцій. Наголосив на важливості збереження темпу євроінтеграції та послідовного поступу в переговорному процесі, зокрема відкриття всіх переговорних кластерів до кінця року.

Змістовна розмова з Послом Данії в Україні @DKAMBinUkraine. Обговорили ситуацію на фронті, нагальні потреби Збройних Сил України, передусім для захисту українського неба, енергетичної та критичної інфраструктури. Подякував Данії за всебічну підтримку України та висловив сподівання на її подальше лідерство, зокрема в межах данської моделі підтримки українського оборонного виробництва. Важливу увагу приділили прогресу України на шляху до членства в ЄС, зокрема відкриттю двох нових переговорних кластерів. Наголосив на необхідності зробити все можливе, щоб відкрити всі переговорні кластери до кінця цього року. Обмінялися думками щодо реформ в Україні, передусім у межах кластера «Основи». Демократія, верховенство права та боротьба з корупцією мають залишатися безумовними пріоритетами на європейському шляху України.

Дефіцитна техніка, яка потрібна війську тут і зараз. Фонд Порошенка та «Справа Громад» продовжують закривати потреби ЗСУ. Цього разу передаємо техніку майже на 15 мільйонів гривень. Працюємо заради тих, хто щодня боронить Україну.

Робочий день розпочався в суді, де влада продовжує вигадувати приводи, щоб перешкоджати моїй діяльності. Але жоден суд, жодні переслідування, жодні їхні кроки не зупинять нашу допомогу Збройним силам. Тому ми вже у колі друзів — Єнот, Підлий, Халк та багато інших наших друзів) Черговий тиждень, як ми відвантажуємо допомогу Силам Оборони. Бо сьогодні від того, наскільки армія забезпечена зброєю та технікою, залежить те, як триматиметься фронт та які позиції матиме Україна на перемовинах. Проте влада продовжує витрачати державні кошти на власні потреби та передвиборчу кампанію. Варто лише подивитися на проєкт державного бюджету на 2027 рік. Підвищення зарплат суддям, прокурорам та правоохоронцям є, а підвищення грошового забезпечення воїнів немає. Гроші на «Є-баки» та кешбеки вони знайшли, а на потреби армії — ні. «Європейська Солідарність» продовжує боротися за те, щоб податок на доходи, який сплачують військові, залишався у бригадах. Щоб воїни не витрачали власні кошти на пальне, запчастини й батареї для потреб бригади. Щоб гроші не тринькали на передвиборчі обіцянки, а спрямовували на посилення української обороноздатності. Сьогодні ми передаємо чергову партію загальною сумою майже 15 мільйонів гривень. Ось що отримують наші бригади: 🔹 мобільні шиномонтажі 🔹 легкові багі 🔹 мобільні пилорами 🔹 квадроцикли 🔹 генератори Попри всі перешкоди, які намагається створити для нашої команди влада, ми продовжуємо робити свою роботу: закуповувати та відвантажувати допомогу Збройним Силам. Бо саме від них сьогодні залежить, яким буде для України найближче майбутнє.

Гарна розмова з Послом Португалії в Україні Луїшем Мануелем Рібейру Кабасу. Багато уваги приділили ситуації на фронті, потребам українського війська та подальшій підтримці партнерів. Подякував Португалії за допомогу Україні, зокрема в межах PURL та SAFE. Обговорили перспективні проєкти, які допоможуть посилити обороноздатність України та дадуть змогу ділитися з партнерами нашим досвідом і технологіями, перевіреними в умовах війни. Окремо подякував Португалії за прихисток для багатьох українців як у перші дні повномасштабного вторгнення, так і сьогодні. Значну увагу приділили європейській інтеграції України та необхідним реформам. Подякував Португалії за підтримку відкриття переговорів про вступ України до ЄС за кластерами «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» та висловив сподівання на подальше сприяння на нашому європейському шляху. Домовилися продовжувати співпрацю та підтримувати регулярні контакти.

Мав приємну зустріч зі своїм добрим другом Броком Бірманом, керівником організації @UkraineFocus. Радий вітати його та команду організації в офісі «Європейської Солідарності». У ці складні часи наші американські друзі продовжують показувати світові, наскільки важливо підтримувати Україну. Підтримувати конкретними справами, які допомагають нашим воїнам і наближають нашу спільну перемогу. Цього разу Ukraine Focus привезла 57 автомобілів для Сухопутних військ Збройних Сил України. Це допомога, яка посилює мобільність наших підрозділів і допомагає зберігати життя захисників. Серед волонтерів — Террі Віртс, астронавт і пілот F-16, який уже втретє приїжджає в Україну, допомагаючи доставляти автомобілі швидкої допомоги. А також Вітні Тілсон — меценат і добрий друг України, який за чотири роки залучив понад 23 мільйони доларів для допомоги нашим героям. Щиро дякую Броку, команді Ukraine Focus, всім американським друзям за солідарність і відданість Україні. Разом боремося за свободу. Разом переможемо!

Зима близько. Третю добу поспіль балістика б'є по Україні. Цієї ночі знову є загиблі. Понад двадцять поранених, серед них восьмирічна дитина. Мої щирі співчуття рідним... Ворог бив по енергетиці — і місто в темряві. Безумовно, ця темрява — злочин путіна. Але також і найчесніший звіт про те, як держава готувалася до зими. Можливо, когось здивую, але стійкість треба було будувати. Ще в березні ми пропонували зробити децентралізовану генерацію і когенерацію, вкласти ресурси в укриття та дати гроші на енергетику міста. І попереджали, що план зими пишуть навесні, а не в серпні. У серпні я повторив: до зими готуються не з першим снігом. Замість цього Київ перетворили на майданчик політичних чвар, а заручниками стали кияни. Треба перестати збирати наради і почати рахувати мегавати. Дати кожній котельні, лікарні й водоканалу власну генерацію, дати можливості жителям багатоповерхівок організуватися і замовити у держави резервне живлення для ліфтів і води. Ворог розраховує, що темрява нас зламає й розісварить. Наше завдання — щоб жоден його розрахунок не справдився і обʼєднатися, буквально, проти темряви. Як казали у відомому серіалі, зима близько. Вона ще не настала. Але діяти треба негайно.

Вітаю довгоочікуване рішення про відкриття переговорів про вступ України до ЄС за кластерами «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»! Багато говорив про важливість цього кроку під час нещодавніх зустрічей з представниками Європейської Комісії та депутатами Європарламенту у Брюсселі. У першу чергу це заслуга наших Збройних Сил та українського народу. Також вдячний нашій команді, без зусиль якої багато євроінтеграційних законів було б неможливо ухвалити. Відкриття цих кластерів - це шлях до глибшої інтеграції України в європейську економіку через посилення конкуренції, покращення бізнес-клімату, наближення стандартів, розширення доступу до єдиного ринку та створення умов для сталого економічного зростання й інвестицій. Ці кластери покривають 17 з 33 переговорних глав. Дякую нашим європейським партнерам за те, що процес розширення продовжує рухатися вперед і Україна є невід’ємною частиною цього процесу побудови об’єднаної Європи. Треба усвідомлювати, що кожен відкритий кластер - це початок довгого і складного шляху, де темпи руху залежать не від голосних заяв, а від швидкості та якості реформ, досягнення Копенгагенських критеріїв. Наша стратегічна мета, яка також закріплена в Конституції України, незмінна - це повноправне членство України в ЄС. Сьогодні ми зробили ще один крок до реалізації цієї мети.

Минуло три роки, а наша команда так і не звикла, що Сергія Іконнікова немає поруч. Нам не вистачає його енергії. Він умів за кілька годин зібрати людей, про все домовитися і першим стати в перший ряд. Не вистачає його суперечок в офісі, коли він палко відстоював свою ідею і, зрештою, переконував усіх. Не вистачає його прямоти. Бо Сергій говорив те, що думав, і робив те, що обіцяв. До нас він прийшов зовсім юним активістом «Солідарної Молоді», став партійцем «Європейської Солідарності», здобув ступінь магістра права. Захищав Україну на вулицях, а згодом і у владних кабінетах. Стояти осторонь він просто не вмів. Вранці 24 лютого я побачив його у нашому прозорому офісі, де формувався 206 батальйон. Він нічого не питав, сказав лише два слова — «Дайте автомат!». Обороняв Київ, а коли Київщину визволили, повернувся до команди. Та після загибелі Гліба Бабіча прийшов до мене і сказав, що йде до Збройних Сил. Так Сергій опинився в 72-й бригаді «Чорних Запорожців». Там його швидко почали поважати. Він був на позиціях разом зі своїми людьми, зазнавав поранень і щоразу повертався в стрій. Став наймолодшим командиром взводу в бригаді. За кілька днів до загибелі командир подав його на звання молодшого лейтенанта. Сергій загинув під Вугледаром, стримуючи наступ ворога, у свій 25-й день народження. Наших привітань він так і не прочитав. Ми згадуємо його не лише цього дня. Згадуємо, коли сперечаємося про майбутнє країни, коли до «молодіжки» приходять молоді люди з такою ж рішучістю, як у нього, коли чуємо новини з фронту. Сергій мріяв про вільну європейську Україну, і ми зробимо все, щоб вона такою стала. Вічна пам’ять…

За що воює Україна, стікаючи кровʼю, вже довгих 13 років? За нашу рідну землю, за український народ, за людей. Але насамперед ми воюємо за волю, свободу, суверенітет, за право самостійно ухвалювати рішення. За життя у власній державі за власними правилами. Для того, щоби не отримувати наказів ні з москви, ні з інших столиць. Ми дуже цінуємо наших партнерів, і це не порожні слова. Ми маємо робити так, щоб нас підтримували не за слухняність, а за спільні цінності, які поділяємо. Ми не маємо права втратити Сполучені Штати. Кажу про це від лютого 2025 року, коли в Овальному кабінеті відбулася дипломатична катастрофа. Можна пояснювати це особливостями Трампа та іншим, проте як країні нам життєво необхідно забезпечити підтримку Сполучених Штатів, двопартійну підтримку в Конгресі, підтримку американського народу. Для цього потрібна дипломатія — парламентська, державна і народна. Наголошую, що криза у відносинах — не привід для образ і гучних заяв. Це час для серйозної дипломатії. Україна зацікавлена в припиненні вогню. Нарешті ми почули це і від влади. А не те, що Мінська-3 не буде і те, що перед припиненням вогню ми вимагатимемо гарантій безпеки. Нам потрібне негайне, всеосяжне припинення вогню. Ми на це маємо спрямувати всі наші зусилля. Але не забуваймо і про іншого, внутрішнього ворога України — корупцію. Учора депутатів запевняли, що ми маємо проголосувати закон про нацменшини. А чому забули про незалежність антикорупційних органів? «Європейська Солідарність» вимагає поставити на голосування антикорупційну стратегію.