Побачили людину, яка важко дихає, тремтить, розгублена або не реагує на те, що відбувається навколо? Не поспішайте знімати й робити висновки, бо це може бути флешбек. Як правильно допомогти розповіли нижче ⬇️

Позитивного і патріотичного не буде. Сподіваюсь, що ми встигнемо навчитись менше пиздіти один одному. Про кадрові призначення. Про корупцію. Про військо і у війську. Про справедливе і гідне ставлення. Але потягну ще трошки, всупереч всьому. Вітати тільки в збір в закріплених.

Я робив передзамовлення #Stalker2 в березні 2023, з вільної на той час Карлівки. Я тішусь успіху команди @GSC_GW і чекаю можливості повернутись в Зону. Нажаль не сьогодні. Можливо це буде вже коли Карлівка знову буде вільною. Успіху сталкерам, бережіть себе .)

Ветерани стерплять. Або як Віталій Кім розкидається словами та довірою. Ми з @katalina_ada знову хочемо вам нагадати про профільне міністерство. Минув місяць із призначення Віталія Кіма міністром у справах ветеранів. На старті він попросив підтримки й фактично — дати йому рік, щоб показати результат. Окей. Але перший дедлайн Кіму поставили не ветерани, громадськість чи журналісти. Він поставив його собі сам🫣 25 липня у відеозверненні міністр пообіцяв за тиждень-два представити план роботи. Минуло три тижні. Плану немає. За місяць із видимих результатів: нове обличчя регулярно зʼявляється на фото Мінвету, звільнено першого заступника, було багато зустрічей і навіть скандал через появу міністра на нараді зі зброєю. А от: аудиту — немає; аналізу бюджету — немає; чітких пріоритетів і строків — немає; обіцяного плану — немає. Найцікавіше, що Віталію Кіму не треба пояснювати, навіщо новому керівнику аудит. Він сам розповідав, що на Миколаївщині залучав аудиторів до перевірки великих обʼєктів, звертався до Рахункової палати щодо захисних споруд і називав результатом такого контролю сотні мільйонів гривень економії. Тобто інструмент йому знайомий. Чому тоді за місяць у Мінветеранів ми досі не почули результатів такого самого розбору системи? За цей місяць його діяльності вже пролунали заяви, які викликають питання. Зокрема, про допомогу ветеранам залежно від приналежності до роду військ. Рішення, якого ніхто так і не зрозумів і яке виглядаєш радше як спроба перекласти відповідальність за ветеранів на патронатні служби. Так а навіщо тоді Мінвет? Та і сприймається це як лінія розділення всередині військово-ветеранської спільноти. Державна система має обʼєднувати навколо потреб ветерана, а не створювати нові категорії «своїх». Особливо коли вже існуюча система має достатньо проблем. Фахівці із супроводу мали стати точкою входу ветерана в державну підтримку. Але досі є питання до їхньої кількості, покриття громад, навантаження, оплати та якості роботи системи. І от тут хотілося б почути від нового міністра не чергове «посилюємо» і «працюємо». А конкретно: Що не працює? Що змінюємо? Скільки це коштує? Хто відповідальний? Коли буде результат? Те саме з міжнародними зустрічами. Їх багато. А з офіційної комунікації часто складно зрозуміти, що саме отримала ветеранська політика після чергового «обговорили важливість підтримки ветеранів». За відчуттями ✨НІЧОГО✨ Ми не очікуємо реформування Мінвету за місяць. Ми очікуємо виконання обіцянки, яку сам міністр дав виконати за тиждень-два. Бо попросити дати собі рік — це не індульгенція на рік без запитань. Рік можна дати на результат. Не на план. Не на аудит. І точно не на виконання першої ж власної обіцянки. Три тижні минули. Плану немає. Тому тепер питання не лише в тому, чи дамо ми Віталію Кіму рік. А скільки невиконаних обіцянок має вміститися в цей рік?

Памʼятаєте, нещодавно побили ветерана без ніг, так от він у них теж займався. Спеціально для нього вигадали ласти, які дозволили людині без ніг плавати під водою, де рухаєшся ти як раз за рахунок ніг. Робота людьми пророблена неймовірна.